Суцвіття

Прості ботричні суцвіття

Китиця. На видовженій головній осі в пазухах прицвітків розташовані на квітконіжках приблизно однакової довжини поодинокі бічні квітки. Китиці поширені в багатьох хрестоцвітих, у смородини, черемхи, люпину, білої акації, наперстянки та ін. 
Колос. На видовженій осі в пазухах прицвітків розташовано сидячі квітки – у подорожника, вербини, граба, тичинкові суцвіття в осик. Початок відрізняється від колоса потовщеною м’ясистою віссю (маточкові суцвіття кукурудзи, рогозу). 
Щиток. Відрізняється від китиці тим, що квітконіжки нижніх квіток довші від верхніх, тому всі квітки розташовані в одній площині — у груші, сливи, яблуні. 
Сережка. Відрізняється від колоса тонкою віссю, що звисає. Після цвітіння все суцвіття опадає разом. Це тичинкові суцвіття верби, грецького горіха. Найчастіше сережки бувають складними суцвіттями, бо на головній осі багатьох сережок розташовані не поодинокі квітки, а по кілька (у тичинкових суцвіттях ліщини, тополі, берези, осики). 
Зонтик. На кінці головної укороченої осі бічні квітки відростають ніби з одного місця на квітконіжках неоднакової довжини, розміщаючись в одній площині або куполоподібно. Прості зонтики квіток у вишні, цибулі, примули.

Головка. На укороченій головній осі щільно розташовано квітки з коротенькими квітконіжками (конюшина, черсак, скабіоза, миколайчики).

Кошик. Сидячі квітки розташовано щільно на укороченому, потовщеному, дуже розширеному кінці осі, з опуклою, плоскою або увігнутою поверхнею. Зовні суцвіття прикрите обгорткою з одного або кількох рядів прицвіткових листків, зрослих або вільних. Обгорткові листки можуть налягати один на одного у вигляді черепиці. Розширена вісь кошика являється одночасно спільним квітколожем для всіх квіток. Кошикове суцвіття поширене в родині складноцвітих.

Складні ботричні суцвіття

Волоть. За характером галуження волоть є складна китиця. Головна вісь на різній висоті дає відгалуження, які, в свою чергу, можуть також галузитись, утворюючи китиці, колоски або інші суцвіття. Загальний габітус волоті наближається до пірамідального того чи іншого ступення розлогості. Волоті зустрічаються у багатьох злаків – вівса, проса, стоколосу, тонконога, а також у бузку, полину, винограду тощо.

Складний колос. На головній осі колосоподібно розташовано прості колоски – пшениця, жито, ячмінь.

Складний щиток. Головні бічні осі галузяться за схемою щитка, наприклад, у горобини.

Складний зонтик складається з простих зонтиків, які називають зонтичками. При основі зонтиків і зонтичків нерідко є обгортки з прицвіткових листків. Складний зонтик поширений в родині зонтичних.

 

 Цимозні суцвіття

Прості верхоцвітні (цимозні суцвіття) за кількістю бокових гілок поділяють на однопроменеві (монохазій), двопроменеві (дихазій) і багатопроменеві (плейохазій). Залежно від способу відходження гілок в монохазії розрізняють завиток і звивину. У завитка бічні гілки послідовно зявляються з одного боку (незабудка, живокост, синяк), у звивини відходять в дві протилежні сторони (гладіолус, гравілат). Дихазій поширений в родині гвоздикових. Плейохазій зустрічається в молочаю, деяких пальм.

1-3 – монохазії: звичайний, звивина, завиток

4-6 – дихазії: простий, подвійний завиток, складний

7-8 – плейохазії: простий і подвійний

Джерело теоретичних матеріалів:

• Потульницький П. М. Ботаніка: анатомія і морфологія рослин: підручник/ П. М. Потульницький. – Київ : Вища школа, 1971. – 354 с.