Просто про клітину

Для того, щоб зрозуміти та краще запам’ятати будову та функції складових клітини, проведемо аналогію клітини з державою.

Аналізуючи будову клітини, цитологи (вчені, що її вивчають) виділяють три області, які розрізняються функціями – оболонку, ядро і цитоплазму. 

Оболонка тваринних клітин представлена мембраною, над якою знаходиться тонкий глікокалікс.

Уявімо, що мембрана клітини – її державний кордон. Вона захищає клітину, здійснює транспорт речовин (експорт, імпорт). На кордонах є митниці з суворим пропускним режимом. Наша мембрана теж є вибірковопроникною, всередину, наприклад, можуть пройти необхідні для життєдіяльності клітини речовини.

Ядро – центр керування – уряд клітини. В молекулах ДНК, що містяться в спеціальних структурах ядра (хромосомах), зашифрована інформація про весь організм. Ця інформація використовується для керування роботою клітини, а також вона може передаватися нащадкам при розмноженні. 

Повсякденну діяльність, забезпечення постійних потреб нашої клітини-держави виконує цитоплазма. Вона складається з в’язкої речовини гіалоплазми та органоїдів (органів клітини). 

Гіалоплазму можна порівняти з навколишнім середовищем: водою, повітрям, ґрунтами.

Органоїди (органели)

Більшість органел вкриті мембранами. Не містять мембран тільки рибосоми, центріолі клітинного центру та деякі інші структури. 

Ендоплазматична сітка (ЕПС). Це мережа канальців (доріг, транспортних магістралей) і порожнин (областей). В кожній області відбуваються свої хімічні процеси. Так, в гладенькій ЕПС (на поверхні мембран якої немає рибосом) проходять реакції обміну вуглеводів і ліпідів, а в гранулярній (з рибосомами) – реакції обміну білків. Так і в державі існує розподіл праці між областями.

Комплекс (аппарат) Гольджі – щось на зразок стопки мішечків. У них накопичуються (склади), дозрівають і транспортуються по клітині й назовні (транспорт) різні речовини, що утворилися в ЕПС. В комплексі Гольджі також утворюються лізосоми.

Мітохондрії – двомембранні органели, які можна порівняти з електростанціями, в них відбувається розщеплення вуглеводів та утворення при цьому енергії, яка запасається в АТФ. (Грубка теж стає теплою, коли в ній щось спалюється!)

Рибосоми – заводи по виробництву (синтезу) білка, необхідного для цитоплазми. Білок дуже потрібен не тільки для побудови структур, але і для того, щоб тримати баланс внутрішньоклітинного тиску в нормі.

Лізосоми – в тваринних клітинах це сміттєпереробні заводи. В них розщеплюються внутрішні та позаклітинні відходи, старі та несправні органели, патогенні мікроорганізми. 

Клітинний центр – структура тваринних клітин, що приймає участь у поділі.

Особливості будови рослинних клітин

1. Над мембраною знаходиться особлива структура – клітинна стінка з целюлози. Вона надає форми, міцності, забезпечує додатковий захист від чужорідного, не дає клітині луснути при перенасиченні водою. 
2. Вакуоля з клітинним соком – одна з найбільших органел рослинної клітини. Виконує функції запасання води та різних речовин (склад і смітник). Вакуолі також здійснюють ферментативне розщеплення речовин (дуже схожа з лізосомами тваринних клітин функція). В молодих клітинах вакуолей може бути декілька, вони невеличкі за розміром. Згодом вакуолі збільшуються та зливаються в одну велику. Ядро клітини при цьому зміщується вбік, ближче до оболонки.
3. Наявність пластид. Це теж двомембранні органели. Поділяються на зелені хлоропласти (забезпечують фотосинтез), оранжеві й жовті хромопласти (забарвлення квіток, плодів), безбарвні лейкопласти (запасання речовин).
4. За типом живлення рослинні клітини є автотрофами, вони здатні в процесі фотосинтезу самостійно створювати органічні речовини з неорганічних для власних потреб. Тваринні ж клітини харчуються гетеротрофно – за рахунок готових органічних речовин.

Це цікаво!

• Мітохондрії утворилися в результаті поглинання одних бактерій іншими. Останні не піддалися перетравлюванню, а продовжили жити й функціонувати в новому організмі. Тому мітохондрії і вкриті двома мембранами – своєю власною та мембраною клітини, що їх поглинула. Мітохондрії навіть мають власну генетичну інформацію!
• Рибосоми курців втрачають здатність з’єднуватися з мембранами ЕПС, білок для побудови та відновлення мембран перестає синтезуватись. Як результат – курця легко впізнати за зовнішнім виглядом.
• За допомогою лізосом зникає хвіст пуголовка.
• За умов голодування лізосоми забезпечують клітини поживними речовинами.